спосіб життя

спосіб життя
СПОСІБ ЖИТТЯ - 1) Загальносоціологічна категорія, що позначає сукупність усіх форм життєдіяльності, властивих різним суспільствам. С. ж. стосується насамперед соціокультурного розмаїття життєвих форм, які є специфічними (і водночас типовими) для суспільного існування. Відповідно до основних підсистем соціального буття вирізняють економічний бік С. ж., соціально-політичну складову, культурно-цивілізаційну та ін.; зрештою, С. ж. генералізує цілісність цих підсистем та їхню взаємозалежність. С. ж. розгортається на рівні повсякденності, відтворюючи відповідним чином притаманні соціуму як світоглядні цінності, так і підвалини його матеріального буття. С.ж. завжди містить розмаїття існуючих у суспільстві субкультур, відбиває специфічні для них риси етосу, поведінки, мови та ін. Модернізація традиційних суспільств руйнує властивий їм С. ж., спричиняє уніфікацію, орієнтує пересічну людину на стандарти та еталони масового (зодноманіченого) споживацького суспільства. 2) Соціокультурне явище, яке репрезентує унікальну форму самоствердження особистості, своєрідний наслідок взаємодії або зіткнення мудрості із життєвою реальністю. В цьому розумінні С. ж. виступає уособленням неповторного життєвого стилю, взірцем життєвої позиції, маніфестацією смисложиттєвих цінностей. Саме це мав на увазі Сенека, коли писав, що він залишає нащадкам свій С. ж. як найцінніший доробок.
В. Заблоцький

Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. - К. : Абрис (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень). . 2002.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "спосіб життя" в других словарях:

  • спосіб — собу, ч. 1) Певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що небудь, досягти чогось. •• Спо/сіб життя/ уклад, характер життя. 2) Те, що служить знаряддям, засобом і т. ін. у якій небудь справі, дії. 3) Граматична… …   Український тлумачний словник

  • життя — я/, с. 1) Вища форма існування матерії, найхарактернішими рисами якої є обмін речовин, самооновлення, самовідтворення. || Існування всього живого; прот. смерть. 2) Стан живого організму в стадії розвитку, зросту. 3) Період існування кого небудь;… …   Український тлумачний словник

  • життя — I 1) (стан живого організму людини, тварини, рослини), існування; буття, дні (чиї), живіт 2) (повсякденний спосіб існування когось), побут, буття, існування, життя буття II ▶ див. вік, дійсність …   Словник синонімів української мови

  • Евдощук, Анатолий Александрович — Анатолий Александрович Евдощук Анатолій Олександрович Євдощук Род деятельности: Президент Всеукраинской благотворительной организации ACET …   Википедия

  • факірство — а, с. 1) Спосіб життя факіра (у 1 знач.). || Аскетичний спосіб життя з граничними обмеженнями. 2) Заняття факіра (у 2 знач.) …   Український тлумачний словник

  • богема — 1 іменник жіночого роду люди, переважно з представників творчої інтелігенції, що ведуть безладний спосіб життя збірн. богема 2 іменник жіночого роду безладний спосіб життя, циганщина …   Орфографічний словник української мови

  • світ — I у і заст. а, ч. 1) розм. Те саме, що світло I 1). 2) розм. Те саме, що світло I 8). 3) Час перед сходом сонця; світанок. Благословлятися на світ. II у і заст. а, ч. 1) Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Геоцентрична система… …   Український тлумачний словник

  • існування — я, с. 1) тільки одн. Буття; наявність кого , чого небудь у дійсності. 2) Життя, спосіб життя …   Український тлумачний словник

  • палеоекологія — ї, ж. Наука, що вивчає спосіб життя й умови проживання вимерлих організмів, їхні зміни в процесі історичного розвитку життя на Землі …   Український тлумачний словник

  • хіпувати — у/ю, у/єш, недок., неперех. 1) Протестувати проти способу життя суспільства, порушуючи прийняті в ньому норми і правила поведінки, бути хіпі. 2) Наслідувати спосіб життя, манеру поведінки хіпі …   Український тлумачний словник

  • бездомний — а, е. Який не має житла, притулку; безпритульний. || Без постійного місця проживання; кочовий (про спосіб життя). || Який не має сім ї; одинокий …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»